Географічна карта - Дарницький район (Darnytsia Raion)

Да́рницький район — район міста Києва, розташований на лівому березі Дніпра.

Загальна площа району становить 134 км²; вулиць і провулків — 204 одиниці; площа зелених насаджень становить 1 303,62 га; водного басейну — 556 га (озер — 47 одиниць; штучних водойм — 12; ставків — 8).

У районі, де станом на 1 січня 2019 року мешкає 343 384 осіб, понад 90 тис. осіб — це діти. Кожному четвертому мешканцю Дарницького району ще не виповнилося 18 років.

Промисловість представлена 77 підприємствами різних галузей. Найбільшу питому вагу в обсягах промислового виробництва займає хімічна промисловість — 60,4%, машинобудування і металообробка — 18,3%, харчова промисловість — 14,7%, промисловість будівельних матеріалів — 4,1%. Промисловими підприємствами за 2018 рік виготовлено продукції на суму 7 313,5 млн гривень.

Дарницький район сьогодні — це 16 відсотків загальної площі Києва. Розташований на мальовничій території Лівобережжя, він став провідним індустріальним, науковим і культурним осередком столиці України з розвиненою соціальною інфраструктурою, транспортом і місцями відпочинку.

Історична місцевість, річка. В широкому розумінні Дарницею називають усю лівобережну частину Києва. Річка Дарниця протікає вздовж залізниці Київ — Чернігів і впадає в озеро Нижній Тельбін (поблизу Дніпра). Назва — від давньоруського «дарнь» («в дар», «в дарунок»). За однією з версій, ця земля за часів Київської Русі була комусь подарована.

На території Дарниці знайдено залишки стоянок IV–III тисячоліть до н. е.

Одна з перших згадок про Дарницю датована 1509 роком, коли вона перебувала у володінні Києво-Печерського та Микільського монастирів. У 1765–1769 роках згадується хутір Дарницький з млином на річці Дарниця. Інтенсивне освоєння Дарниці як житлового та господарського району розпочато в процесі будівництва залізниці Київ — Курськ у 2-й половині XIX століття.

У 1860-х роках виникає селище Нова Дарниця, що опинилася у межах Києва з 1927 року. У той самий час було збудоване й Дарницьке депо, на базі якого у 1930-х роках й облаштовано селище ДВРЗ.

Під час Другої світової війни дарницькі селища та промислові підприємства обабіч залізниці були повністю зруйновані. Інтенсивне житлове та промислове будівництво у Дарниці розгорнуто з кінця 1940-х років.